Читателей на странице:
А душа все ромашками квітла,
Мов Пречиста зорею світла,
Відганяла у засвіти темінь,
Не ставала черства, як той кремінь.
А душа все ромашками квітла,
До людей усміхалась привітно,
Дарувала я їй наряди,
Називаючи ніжно «лада».
А душа все ромашками квітла,
І розлого писала – не титли,
Умивалася росами чистими
І робила всі дні урочистими.
А душа все ромашками квітла,
Радість линула з неї і світло,
Світлогриве ловила щастя –
У ромашках її причастя.
Світлина з мережі Інтернет