Читателей на странице:
В стежках сплелися кучеряві спориші.
І Місяць в повні гуляє темним небом.
Я відчуваю все, що в тебе у душі.
Не треба слів мені твоїх, не треба…
Один лиш раз погляну в твої очі.
Один лиш погляд, все прочитаю в тиші.
При сяйві Місяця , в темряві ночі…
Бо кажуть, очі люстерко душі.
Не треба слів… в твоїх очах я бачу смуток,
Серце крає туга і щем тобі щоночі …
І каменем в грудях лежить розлука…
Про все розкажуть, лише погляну, твої очі…
Мовчи. Не говори. В очах твоїх
тепло.
І ніжність не розтрачена в твоїй душі.
А в серці пристрасть і п’янка любов.
Та, про яку поетами складаються вірші!
Зоя Міщук