Читателей на странице:
Ви бачили, як клівія квітує?
Палає багаттям з секретом.
Хто суть її цвітіння розшифрує,
Той стане на віка Поетом.
Багато тих – квітучих тільки мить,
Багато тих, що тліють як лучини
Багато тих, хто раз всього гремить
Як мало тих, хто підкорює знов вершини.
Вона, звичайно, відцвіте колись.
І з’являться вже зовсім інші.
Але від цього не журись.
Ми мудрі, а життя мудріше.