Читателей на странице:
Чиєсь життя в секунду раптом зміниться,
Розіб’ється, спорошиться за мить.
Звичайний день стрічає літня Вінниця –
А смерть до жертв уже летить.
Удар ракети – й рухнуть вічні цінності,
Про світле завтра, радість і добро.
Бо з дітлахами хижа смерть зустрінеться,
Ракета. Очі. Подив. Кров…
Немов картонні – ляжуть мури-стіни ці,
Людське зайдеться серце у плачу.
Прошепочу тобі: «Тримайся, Віннице!
І, Харкове, й Чугуїв, й Кременчук!
Я вірю: на добро все скоро зміниться,
І прийде мир навзаєм смерчів-злив.
Ціна ж страшна… Рядки про тебе, Віннице,
Кривавими трояндами лягли…»