littercon
Читателей на странице:
Мириады песчинок блаженства,
Восхищаясь дождливой слезой,
В диалоге с мечтой вселенной,
Я иду благосклонной тропой…
Приглашаем всех Премиум-авторов разделить душевные строки пейзажно-философской лирики и принять участие в конкурсе «Мечта» c 11 июля по 21 августа 2022 г.
Условия участия в конкурсе:
- Тема конкурса: Мечта
- Оставить отзыв в прозе под видео на YouTube канале и под этой статьей;
- После публикации отзыва, оставить второй комментарий в форме Вашего стиха, видео или аудио стиха, прозы согласно тематики;
- Разместить конкурсное произведение по трём пунктам:
- под видео по ссылке https://youtu.be/2z1961uWDHA
- под этой статьёй
- в своем личном профиле.
Ввиду поступивших жалоб со стороны Google на плагиат, в связи с использованием другими авторами некоторых строк стиха Каролин Одас при участии в конкурсе, просим в конце своего стиха, если используется строка из стиха Каролин Одас, в своём профиле и в социальных сетях особенно, указываете, пожалуйста, фразу :(Скопируйте и вставляйте) :
На основе стиха @ Karolin Audace
При перепостах творческих достиженией, (стихи, дипломы) в социальных сетях, указывайте, пожалуйста, ссылку на сайт LITTERcon, где опубликованы итоги конкурса, либо ссылку на ваш творческий аккаунт на сайте LITTERcon.
По итогам конкурса будут определены лауреаты, которые награждаются электронной книгой.
Творите, любите и своим творчеством открывайте возможности Миру и добру, взаимопониманию и поддержке!
Пусть Вас никогда не оставляет вера и душевность творения, Ваш свет любящей поэтической души. Светите, любите, оставайтесь в свете мира и добра!!!
С творческой cозвучностью и поддержкой,
© littercon
Философия жизни. Философия красоты окружающего нас мира. Как это прекрасно-вдохновляюще . Спасибо🙏💕
Благодарю,милая Татьяна за творческое сияние и немеркнущее вдохновение!!!!
МОРЕ
Море волнуется раз…
Город стирает гроза.
Просто закроем глаза.
Простой дай руку
сейчас.
Просто дай руку
и нас
шелком прохладным волна
нежно обнимет.
Смотри,
небо касается дна,
небо над нами горит.
Море волнуется два…
Море уносит ко дну
неба закат золотой,
в ласково-мутном плену
море целует волной.
Глубже и глубже в пучину
мы сквозь слои высоты,
где невесомость и где
трутся боками киты,
слившись любовью в воде,
рядом танцуют дельфины.
Рядом дельфины и ты.
Тише.
Замри и пари.
Легкость.
Блаженная легкость.
Легкость
вокруг и внутри.
Пропасть.
Летим.
Теплым цветом,
город рисует прохлада
летом,
лучами зари.
Мы просыпаемся рядом.
Море волнуется три…
10.25
28.06.22
©Татьяна Лев
Танечка,великолепно!! Замри и пари.
Легкость.
Блаженная легкость.
Легкость
вокруг и внутри.
Благодарю, Каролин! Мне очень приятно что Вам откликаются мои стихи
Дышала ночь, прохладой вея…
В окно гляделася луна;
И звездный дождь, мечтанья сея,
Пронзал мгновеньями до дна!
Иль в полусне, иль в полубреде
Молю желания в ночи…
Но равнодушные к беседе —
Скользят холодные лучи.
Лишь что-то ангелы шептали
И где-то пели в вышине…
И трепетали, и порхали,
Вторили грёзы им во мне…
Бесподобные диалоги с мечтой! Прекрасно! Дорогая Каролин, благодарю Вас за прекрасные стихи, волшебный видеоряд и душевное прочтение.
Всем желаю новых творческих успехов, позитива и вдохновения.
Пусть сбываются Ваши заветные мечты!
Мечта моя, ты дивный свет,
Что путь мне освещает.
Пройдёт немало дней и лет,
Но след твой не растает.
И слово будет жить в душе
Прекрасною зарёю,
Оно проникнет в сердце мне
И расцветёт весною.
Дякую дорога Кароліна! Насправді це світ краси, миру, любові, який ми не цінуємо поки маємо. Дуже гарний вірш, музика, та легкий, як пір’їнка, голос авторки.
Творчих сил і успіху!
Дякую,дорога Світлана!!Нехай Ваша краса душі квітне не зважаючи не на що!!Дякую за світло та добро Вашого доброго серця!!!
Весняна ніч хай буде тиха.
Хай геть піде долеко лихо.
Хай мирно спить у спокої дитятко,
І мирні сняться сни завжди малятку.
А мати поруч хай спокійно спить,
Бо з неба лише зіронька летить.
Бажання хай загадує своє,
А у пітьмах надія лиш снує.
Хай стукотять у вікна лиш хрущі,
І місяць заглядає між кущів.
А віра «в завтра» знов живе,
І тиха ніч у спокої пливе.
Захоплюючий , наповнений теплом і любов»ю діалог із мрією! Дякую Вам, дорога Каролін, за добро Вашої душі, за прекрасну світлу поезію, за чаруючий голос!
Бажаю всім-всім здійснення найзаповітніших мрій! Оптимізму і творчого натхнення авторам!
Дякую,дорогая Валентина!!Чарівної посмішки та натхнення Вам!!!Дякую,що Ви з нами!!
Своя Мечта
Незнание души, оно нас не спасает,
Тревоги всех невзгод, обидой сердце ранит.
Обидно в жизни жить, когда не понимают,
Мечта с тобой в душе, она лишь сердцу рада.
С тоскою нет побед, лишь только поражения,
И часто день в душе, бывает, как в забвении.
Потерян тот успех и нет к нему дороги,
Когда нет веры в том, где веры нету в бога.
Припев:
Где этот путь к своей мечте, вновь затерялся он везде,
Вдруг иногда пойдет слеза, нету бывает им конца.
Льются бывает от обид, значит душа еще болит,
Не потеряй себя мой друг, силы сдержи и честен будь.
Пусть на пути беды стена, преодолеем все всегда.
Уходим от добра, и злость за нами ходит,
Грыземся без конца, и нет понятий добрых.
Бывалые прошли, счастливых дней минуты,
Где доброта — души объединяла судьбы.
Припев:
© Copyright: Игорь Крапивин 75, 2020
Свидетельство о публикации №120120603370
Детские мечты
Детские мечты, уже не сбыточные вы,
Мы часто так мечтали, но не сбывались порой.
Наивны были мы, любовью не обделены,
Душа была не испорчена, и такая добрая.
Детство пронеслось, не вернешь все вновь,
Время изменилось, и век пришел другой.
Нет теперь страны, где родились мы,
Но мечты всегда, будут те же самые.
Припев:
Детские мечты, с нами вы всегда,
Память не забудет, вовсе никогда.
Счастье навсегда, с вами те года,
Жаль, что пролетели детские года.
Было и прошло -улетело все,
Не вернешь его, это не кино.
Детские года, вспомним иногда,
Детство -будешь с нами на века.
Пусть не знают бед, дети новых лет,
Не увидят войн, и других проблем.
Пожелаем вам лучшее года, счастья на всегда,
Родителей любить и мечты хранить.
Припев:
© Copyright: Игорь Крапивин 75, 2020
Свидетельство о публикации №120091702762
Мечты к лучшему
Мы все мечтаем о чем то лучшем,
И так хотим, чтоб это все сбылось.
Мечты порой о лучшей жизни сняться,
Но просыпаясь утром забываются они.
С мечтами жизнь всегда так интересна,
Есть цель, и есть к чему стремится.
Пока мы дышим и не все мечты сбылись,
Давайте верить в свои силы и вперед идти.
Припев:
Мечтать не вредно, но лучше помечтать,
Тогда есть силы, свою веру не терять.
И цели в жизни не стоит все стирать,
Без них нет смысла дальше все менять.
С мечтами в жизни легче все осмыслить,
И все плохое в прошлом позабыть.
Быть оптимистом и как реалисты,
Плохие двери на засов закрыть.
И не бояться всех врагов обидеть,
Забыть людей что беды нам несли.
Пустить к себе хорошие идеи,
Расчистить все проблемы на пути.
Припев:
© Copyright: Игорь Крапивин 75, 2020
Свидетельство о публикации №120061503172
Как тонко, лирично, образно и философски точно! Спасибо, Каролин!
ЛЕТНЯЯ ПОГОДА
Переменчива летом погода.
То окатит ушатом дождя,
То жаровню раздует у входа,
На простор не пуская меня.
Ароматный настой разнотравья
Даже в городе я пригублю.
Пусть ругается гром, громыхая,
Всё равно это лето люблю.
Вельми глибоко чіпає чиста і ніжна поезія душі нашої милої Каролін! Так гарно і трепетно може творити тільки чисте і любляче серце. З найпрекраснішими почуттями і від щирого серця, з вдячністю до глибини душі бажаю миру, радості, любові,, Божих рясних благословень!
Дякую за натхнення та гармонію Вашої поетичної душі!!!!
Хочеться миру на світі,
світлих і радісних днів.
Аби усміхнені діти,
Бог їх поблагословив!
Чистого бажано неба,
як чистоти і душі.
Сонечка любого треба,
кожним життям дорожім.
Найзаповітніші мрії
обов’язково здійсняться.
Ранок лиш ледь зазоріє,
стане так гарно і ясно.
Благословення Господнє,
радість і мир навкруги.
Жити всім тихо в любові,
люди б щасливі були.
Тільки потрібно сумлінно
виконати поклик свій.
Бога й людей полюбити
ти найкоханіше мрій.
Коралловый остров
Коралловый остров
Найти нам непросто.
Но как же прекрасен
Коралловый остров!
Мечтая о чуде,
Мы серость забудем.
Луч солнышка ясен
Без всяких прелюдий.
Без лишних вопросов,
Проблем, переносов
Мир нам неподвластен.
Но каждый философ.
За скучною прозой
Во время морозов
Мы вспомним, как счастье,
Коралловый остров!
Какие чудесные строки! Браво! Новых творческих успехов, новых прекрасных стихов!
Мечты
Не все мечты сбываются.
И это хорошо.
А это открывается,
Когда порыв прошёл.
И кажется, что вот она,
Желанная мечта.
Стрелою в сердце воткнута,
А всё-таки не та.
И думаешь: чего же ты
Не сбылась у меня?
Другие же сбылись мечты,
Сияют вот, маня.
Тому, что сбыться суждено,
Случится нужный час.
А если не пришло оно,
То это не для нас.
Достигнул что-то ты в одном?
В другом – не преуспел?
Скорей и чаще дело в том,
Чего сильней хотел.
Собі я вимріяла мрію –
Сія вона в перлинах вся.
У неї свято й щиро вірю
І полонить її краса.
Красива мрія серце гріє,
Дає наснагу на життя,
А літа квіт – моя надія
І на землі моє буття.
Я виростаю над собою,
Плекаю мрії пишний сад,
Навік прощаюся з журбою
І виціловую каскад
Троянд, що манять так до себе,
Знімають сум, і біль, і тугу.
Мені багато вже не треба –
Для внуків мрію я в потугах.
Зерно від плевел відрізняю,
Духовність в серці бережу,
Гуляє мрія ген в розмаю,
Не перескочить щоб межу.
Відкрию вам свою я мрію –
Так хочу, щоб вона збулась!
О Боже, я благаю Миру,
Щоб Україна відбулась!
Світлина з мережі Інтернет
Людина без мрії, як птаха без крил,
Земля як без квіту, як небо без сонця.
Мрія легка, як прозорий акрил,
До світла тобі відкриває віконця.
Мрія – це сенс, це польоту свобода,
Мрія – це право піднятись над світом,
Мрія – це свято, тріумф й насолода,
Як квітка лілея, що цвіте серед літа.
Мрії, як саду, квітнути треба,
Без квіту не буде у мрії плодів,
Існує в людини в природі потреба,
Якщо посадив, доглядати зумій.
Хто мрію здійснив, на землі той щасливий,
Хто виростив сад, той збира врожаї,
І смак врожаю не терпкий – особливий,
І здійснених мрій течуть ручаї…
Світлина з мережі Інтернет
Какая замечательная тема — МЕЧТА! У каждого она может быть своей. И всё же есть такое, что соединяет и объединяет всех — мечта о мире, о безоблачном небе, о том, чтобы все близкие были живы и здоровы. Спасибо, Каролин, за тему и за прекрасные стихи!
Благодарю,Алексей!Пусть свет мечты открывает новые горизонты жизненного вдохновения!!
Нарисуй мне, художник, лазурное мирное небо
Без тревог, без обстрелов, без бомб и ракет.
Нарисуй под тем небом поля несгоревшего хлеба.
Неубитых детей. Городов неразрушенных свет.
Нарисуй мне, художник, закат, а не горе пожарищ.
Смех счастливый и радость улыбчивых лиц.
На картине твоей пусть не гибнет мой близкий товарищ.
Не пугают раскаты орудий непуганных птиц.
Нарисуй мне, художник, прохладу вишнёвого сада.
Ты же помнишь, как падали вишни в ладонь.
Были рады мы граду, не зная смертельного «Града».
Согревал нас костёр, а не калечил огонь.
Нарисуй мне, художник, безминное, тёплое море.
Теплоходам на синей воде потеряю я счёт.
Нарисуй же, художник, Победу, её нам ускоря.
Нарисуй. Я уверен: всё сбудется это ещё.
Заходить тихенько з галявини серпень
із літеплом, дощиком і вітерцем.
Усі його дивні манорії стерплять,
а дещо собі на замітку візьмемо.
Рецепти солоні для консервування,
як гарно і смачно усе зберегти.
Салат овочевий на зиму хтось варить,
фруктового штруделя спробуй спекти.
Ще трохи з осоння поміж павутиння
так хоче проникнути промінь тепла.
Ласкаво і ніжно не треба будити,
хай солодко ніжаться сонцем тіла.
Аби дослідити природу багату
на різноманіття дарунків життя.
Потрібно ще дужче і палко кохати,
бо довго на щастя хтось певно чекав.
Десь понад полями ширяє он жайвір
і ластівка низько збирає росу.
Краса світанкового літа вражає,
якщо у чарівність проникнути всю.
Хіба найтемніше буває під ранок,
як зорі у хмарах сховались либонь.
Прикмети ми будемо перевіряти,
досвідчувати почуттями любов.
Дорога
У жизни неизбежная дорога.
Кому короче, а кому длинней.
Немногих будут помнить много.
О многих лишь немного из людей.
И ничего нет в этом мире вечного.
Проходит всё с потоками страстей.
И если ты живой – бояться нечего.
А если не живой – ещё верней.
Вчера минуло, завтра ещё будет.
Есть миг один – сейчас и здесь.
И счастлив тот, кто не забудет,
Что в жизни смысл и счастье есть.
Душевна лірика. Надзвичайно прониклива і щира. Одна насолода читати Ваші рядки. Дякую.
Дякую за поетичну співзвучність,добра та натхнення!!
СИЛА МРІЇ…
Над проваллям –
Сила мрій – два крила,
В Задзеркалля
Нас несе рятівним альбатросом.
Там життя для вразливих дорослих:
Без образи, без зради і зла…
Сонце сіє
Щедрі зерна тепла,
Стигла мрія,
Витікає з глибин водоспадом –
Кришталево-прозорим свічадом
Серце ніжність п’янка обплела.
Мрії крила
Небом носять мене,
Їхня сила
Плавно спустить з небес до підніжжя,
Ми зіллємося в подиху ніжнім,
Буде серце на двох в нас одне…
— Ти – несправжній?
Це ілюзія лиш?
Я уважно
В очі-зорі крізь мрію дивлюся
І тону в них, немов в завірюсі:
— Ти несправжній? Ну що ти? Облиш…
Суголоссям
Почуття-ручаї
Мрію просять:
В водоспаді ілюзій дні сиві –
Залиши наяву їх пориви!
В справжнім світі вони – нічиї…
Все засяє
У красі в той же час.…
Водограєм
Забринить-заспіває кохання…
Сонця промінь проб’ється з туманів:
І освітить закоханих нас…
(Надихнула фантастична картина американського художника Джима Уоррена.)
Мріями плекала
я свій зелен-сад,
Нотами ставали
у музичний лад,
А життя казало:
«Є на все свій час,
Стиглими плодами
зійдуть на Парнас.
Хай ще визрівають
в серденьку твоїм,
Світлом наливай їх,
росами пої».
Пророста любов’ю
їхній весноквіт,
Я щодня літаю
з мріями в політ.
Грають мрії, грають
в серденьку моїм,
Носить їх на крилах
неба херувим,
По одній спускаються
в мій зелений сад,
На землі збуваються –
їх уже каскад.
Мрії випускаю
у погідний день,
І акорд мажорний
у моїх пісень,
Їх співати буду
в сні і на яву,
З мріями крилатими
я щодня живу.
Світлина з мережі Інтернет
«В диалоге с мечтой я иду благосклонной тропой»- замечательное завершение стиха и видео. Пусть судьба всегда будет к Вам благосклонна, дорогая Каролин!
искренне признательна,дорогая Любовь!!Пусть свет любви и вдохновения рождают прекрасные ноты души!!Мира и добра Вам и вашим близким!!
МРІЯ У СЕРЦІ ЖИВЕ
Скільки б не бУло рОків,
А мрія у серці живе!
Назустріч зроблю кілька кроків-
На крила вона підійме.
З нею по світу мандрую,
Щастя шукаю своє,
Впевненість й силу відчую
І зрозумію: « Моє».
Мрія нехай не лишає-
Важко без неї жити,
Йти лиш вперед спонукає,
Вірити в себе, любити.
Мрії бувають буденні,
Святкові, яскраві також.
Хоч губляться в повсякденні,
Та вірю що збудуться, тож
Скільки б не було років,
Мрію я завжди маю.
Потрібно лиш кілька кроків
І збудеться мрія, знаю!
Чогось шалено вітер гнався,
чекав на здобич ласу мить.
Кохати квіти не вагався,
між ними легінь гомонить.
Озвися дзвінко чистим струмом,
що падає з каміння вниз.
Здіймуться паростки враз струнко,
на бруньці крильцями знялись.
Тобою я радів щасливо,
що ти прекрасна, як весна.
Ширяли разом в небі синім,
і над землею зависа.
Торка долонями в долоні,
вуста вустами прикрива.
Так ніжно, солодко доволі,
зелена соковита мов трава.
Роздмухуючи з віч волосся,
що заважало добре споглядать,
тепер нам заздрить ясне сонце,
хоч приласкає, але осліпля.
А вітер мимохіть, насупло
подивиться, гнівливим стане враз.
І набакир убір насунить
прокаже кілька нецензурних фраз.
Нехай собі говорять різне,
навзаєм ми кохаємо серця.
Підемо двоє між узлісся,
де досі в краплях на бруньках роса.
Для усіх без винятку світить сонце,
всім подарований Божий цей світ.
Не дивіться тільки заздрісно скоса,
щасливіший може хтось за усіх.
Але нині кожен ходить під Богом,
хтось молиться, хтось нарікає на світ.
Не треба, прошу, дивитися боком,
лиш радість і мир усім принесіть.
Старатися жити по совісті,
не стояти чужої біди осторонь.
Не байдужим бути ніколи нікому,
а ділитись чим Бог дав з любов’ю.