Читателей на странице:
Небесне склепіння усіяне зорями
І ти у блаженстві під ними стоїш,
Осяяні зорі щасливими долями –
Ти подих натхнення свій затаїш.
Щасливий у щасті шедевр свій творити,
Життя не проща помилок і падінь,
Без дублів й чернеток ти маєш прожити,
Баласт віднайти, своє світло, не тінь.
Шукай своє місце, де цвіт твого щастя,
Де фарби веселки заходять у душу,
Шедевр в кольорах – особливе причастя,
Щодень говори: «Сотворить його мушу».
Бо кожен із нас є шедевру творець,
Сміятися треба, кохати й співать,
І буде тоді щонайкращий вінець,
Й захочеться жити й до зір долітать.
Є внутрішній настрій, то буде і успіх,
Наповнюй ти серце по вінця добром,
Зорить на устах переливами усміх,
Душа хай буяє весняним зелом.
Ніколи не скаржся, що фарби лиш сірі,
Бо в цьому існує твоя лиш вина,
За чорними смугами завше йдуть білі,
Міняй їх хутчіш – це не є дивина.
Душевна гармонія – успіх шедевру,
Його споглядатимуть всі глядачі,
Хай буде дорога завжди для маневру
Від сірості буднів до сяйва вночі.
Світлина з мережі Інтернет