Прогулянка

Марина Зозуля

Читателей на странице:

Південна Франціє, зелена й мила!
В садах із ківі, яблунь, динних нив.
Чимало українців прихистила
від вибухів скаженої війни.

Клематіс прифрантивсь в рожеву шапку,
Обійми сонця – усміхом мені.
Та нагадає біль душі кульбабка –
Вона така ж… удома… навесні.

Ромашки білі – радісні та мрійні,
Вдихаю їхню жвавість запашну.
А в Україні – смерть, журба та війни –
За що?! Ніхто допоки не збагнув…

Новини – серце ріжуть, ніби лезо.
О Боже милий, миру принеси!.
Стрічає Франція озерним плесом,
…Здається, це Лиману ніжна синь.