littercon
Читателей на странице:
Дорогие творческие друзья, Вам предоставлена уникальная возможность поделиться душевными творческими нотами любви для своих близких, в форме письма и приглашаем принять участие в конкурсе философской прозы и поэзии «Душевные строки любви» с 26 января по 28 февраля 2022.
Подводя итоги II тура»Строки любви, тебе» благодарим всех участников конкурса за прекрасные душевные строки своим любимым. По итогам каждого тура определяются 5 победителей и по окончанию конкурса будут определены лауреаты. Победителями II тура становятся Премиум-авторы: Маргарита Бордонос,Валентина Пошкурлат,Марина Зозуля, Светлана Камышная, Любовь Кочкина и автор Наталья Гладкова. Наши самые искренние поздравления победителям! Всем остальным участникам желаем творческого оптимизма и побед в следующем туре.
Конкурс посвящён Дню Святого Валентина, чудесного праздника любви и проходит в 3 этапа:
I тур конкурса включает письма любви сыну, дочери
II тур конкурса — письма любви любимой, любимому
III тур конкурса- письма любви родителям (маме, отцу)
Итак, сегодня объявляем III тур конкурса под названием «Берегите родителей», который будет проходить с 20 по 28 февраля 2022.
Условия участия в конкурсе:
- Тема конкурса: Берегите родителей
- Конкурсное произведение, посвящённое любимому/любимой : проза (не менее 1/2 страницы A4) или стихотворение (не менее 36 строк) или видео, аудио (под видео или аудио размещайте текст)
- Разместить конкурсное произведение по трём пунктам:
- под видео по ссылке:
- под этой статьёй
- в своем личном профиле.
- Оценка произведений будет производиться по выполнению всех требований
По итогам каждого тура определяются победители и по итогам конкурса из победителей туров будут определены Лауреаты, которые награждаются дипломами LITTERcon. Лучшая проза будет размещена на сайте нашего партнера LifeStory
Творческой удачи и взаимной поддержки в новом поэтическом конкурсе. Творите с уютом поэтического сердца, искренним вдохновением и душевным уютом, наши дорогие творческие друзья!
Пусть наша творческая дружба рождает самые тёплые чувства, даря минуты приятного общения с читателями на страницах журнала.
© littercon
Спасибо, дорогая Каролин! Растрогала до слёз. Эта тема особенная тогда — когда ты уже сирота, когда обломаны два крыла…
Сказать больше, чем я здесь услышала, не скажешь. Мое благоДарение за творчество и любовь!
На жаль, у цьому житті я залишилася з одним крилом. Чотири роки тому втратила батька. Тому ця тема відізвалася кожним словом по зраненій душі… Дякую, пані Каролін, за зворушливе відео. Доброта, щирість, життєва мудрість і нескінченне тепло передалися з Вашим чуйним зверненням.. Дякую Вам за прекрасні глибокі слова, що виражають нескінченне кохання дитини до своїх батьків. Царство Небесне тим, хто відійшов і з неба спостерігає за нашими життєвими кроками. Дай Боже, здоров’я тим батькам, які ще з нами. Завдяки їм, ми можемо відчувати себе дітьми.
Як ти пішов…
/Татові./
Чотири роки, як піщов, пройшло.
Міцний наш лебідь склав навіки крила,
Коли матуся небеса молила,
Піднявся лебідь білий над селом.
Як ти пішов, закрила хмара світ,
Самотня хата – мов пташина клітка.
Лишилася згорьована лебідка –
Зарано закінчив ти свій політ…
Так порожньо в сімейному гнізді,
Вчувається у тиші стукіт серця.
У мами спогад зранений озветься
З часів тих, як були ви молоді.
Ти прилітаєш в наші світлі сни –
Несеш на крилах у знайомі весни…
Прокинусь – і в тумані лебідь щезне,
Як хочеться, щоб хтось тебе спинив!
Та знов щезаєш птахом за межу,
Хоч, мабуть, і лишитися не проти.
А я про тебе спогад бережу
У хвилях смутку й вічної скорботи.
Роки рубцюють слід глибоких ран,
Усе життя нести нам біль від втрати.
Впаде в долоню сніжний сум пера,
Коли вві сні ти будеш прилітати…
Не спиться вдома мамі, як на гріх,
Вона одна живе у пустці-хаті.
У снах ти поспішаєш на поріг,
Туди, де будуть вічно виглядати.
О тату, у раю ти попроси,
Щоб мамина горіла довго свічка.
Хай Бог пошле здоров’я їй і сил,
Всім серцем я цього для неї зичу!
…Твоя душа в небесній висоті,
Та відчуваю, знаю – десь ти поряд.
І все шукаю у яскравих зорях
Сумного лебедя, що рано відлетів…
Пані Марино, Ваш вірш наскрізь проникнутий ніжною любов’ю і невимовним сумом, які не проходять з роками. Це єдине, що назавжди залишається з нами — пам’ять…
Я дякую Вам за дружбу, та тепло і світло Ваших слів.
Родители дали нам самое дорогое — жизнь. И даже, если их уже нет в живых, мы их помним, любим, ценим. Очень хороший, душевный и трогательный конкурс. Спасибо.
Мама
Полжизни я уже без мамы.
Туда звонков нет, нет телеграммы.
Тебя так часто не хватает.
И медленно за окнами светает.
Чего-то друг о друге не узнали.
В беседах наших не дорассказали.
И в игры я выигрывал обычно.
А ты гордилась мной привычно.
Потом так много всякого случалось,
Что в голове и сердце оставалось.
Как жаль: страницы жизни я листаю,
Черты твои всё больше забываю.
Зима снегами покрывает землю.
Несправедливость эту не приемлю.
Струна гитарная печально так звучит.
А где-то там твоя звезда горит…
Співчуваю Вам, Олексію. І дякую за зворушливі ноти серця.
Замены маме не бывает никогда.
Но почему мы понимаем это поздно?
Для нас порой важнее ерунда.
И пыжимся пред нею одиозно.
Кичась умом, делами, впопыхах
Им уделяем мы минутку между прочим.
И мчимся уж на всех порах
К тому, что можно и отсрочить.
Замены маме не бывает никогда.
Она о нас заботясь год за годом,
Готова всем пожертвовать всегда.
Мы из заботы маминой все родом.
Потерю эту мерой не измеришь,
И эту боль не передашь словами
Живёшь и знаешь, свято веришь,
Что будешь вспоминать о маме.
Замены маме не бывает никогда.
Растает снег, весна просушит лужи.
А в небесах горит её звезда.
И мамин мне совет, как в детстве, нужен.
Вітаю всіх переможців ІІ туру конкурсу. Щиро дякую пані Каролин і журі за високу оцінку наданої для конкурсу поезії. Шановні бажаючі, ще не пізно долучитись до конкурсу і взяти участь у ІІІ турі!
Пані Каролін, дуже вдячна за неймовірно теплі слова, які мають відношення до всіх батьків на світі.Ми залишаємось дітьми доти, доки вони живуть. А вони живуть доти, доки ми їх пам’ятаємо.Час пливе,. все змінюється, але пам’ять назавжди лишається з нами.
БАТЬКОВІ,
Як більшість, сина ти чекав,
Але Господь дав іншу долю.
І сперечатись ти не став.
Прийняв, як є, ту Божу волю.
Мене навчав тому, що вмів,
І що подобалось самому.
Усюди за собою вів —
Від риболовлі до футболу.
Я знаю, що таке мотиль,
Підсак, пешня, мормишка, драга,
Так, батько й мусить буть таким —
Давати до життя наснагу!
Я пам’ятаю склад команд
І «Шахтаря», й «Динамо»(Київ),
«Карпати»(Львів) і «Арарат»,
Як «Пахтакор» за обрій линув…
І розумію «шах» і «мат»
Дослівно,не в загальнім сенсі.
До перемоги прямувать
Шляхи у шахах тільки чесні.
Мабуть, Господь це оцінив —
Душі порив твій без упину,
Бо подарований був син
До королівської родини.*
Ти й сина виховав таким,
Що кожен батько лише мріє —
Казкових він досяг вершин —
Став не останнім в місті Київ.
Частенько в гості приїжджа
Провідати батьків стареньких.
Хоч мами вже в живих нема,
Проте могилка є у неньки.
Ти, батьку, шлях пройшов важкий,
Але і маєш, чим гордитись —
Онуки, діти — всі змогли
В тяжкі часи людьми лишитись.
Поринула з Вами і я в теплі спогади. У мене брата не має. Футболістів Динамо (Київ) знала всіх, мала календарики з їх фото,а ще завжди дивилися футбол всією родиною. Дякую, пані Наталочко за теплий вірш.
Дякую за теплий відгук. Дуже приємно, що Вам сподобалось. Спогади дитинства — це найперші і найтепліші спогади життя. Дякую ще раз, пані Мариночко.
Милая, Каролин, слушаю и плачу. Очень трогательно! Да, у каждого из нас есть два крыла — это Папа и Мама. Пока они живы, мы летаем, все хорошо, потом уходит один из них, мы живем с одним крылом. Очень тяжело летать с одним крылом!!! И , вдруг второе крыло исчезает и ты идешь пешком, перебираешь в памяти все свои поступки, горько каешься, что не сказала при жизни о том, как любила, нуждалась, а как сейчас хочется обнять, поговорить, побыть ребенком…… Дай Бог чтобы все, как можно дольше летали на двух крыльях! Берегите, любите своих родителей.
Благодарю тебя, милая Каролинушка! Мама это одна половинка сердца, а папа вторая, вместе они вся наша жизнь. С их уходом — такая пустота на сердце!!!!!! И если бы не дети…..
Как жаль, что память не убить. Она одна нам жизнь калечит . Как больно помнить все и жить….. С нелепой фразой » время лечит» !
Каралинушка, дай Бог тебе всего самого хорошего!
Спасибо огромное,уважаемая Каролин! Душевно до слез,у меня нет слов благодарности вам ,то что вы написали и сказали,надо включить в школьную программу для всех возрастов детей,каждое слово святое,можно много писать и говорить на эту тему,которую вы изложили достаточно для каждого,вы прекрасный ,бесподобный ,талантливый человек от Бога,всех вам благ и вашей семье,люблю и обнимаю,радуйте нас !!!
МАМА.
Моя мама тонка, мов тростиночка,
Не згадаю такої її…
З тих часів лише тільки світлиночка
Розповість про юнацькі роки.
Ще одна — там, де разом із батьком,
На руках -я ще зовсім мала.
В невеликих тоді жили статках,
Але доля любові дала.
Ось світлина — на річці, у човні,
І мені там, годів, може, сім…
Ми красиві із мамою зовні,
Крім забитих, в зеленці, колін.
Знов на фото щаслива родина —
Народився синочок в сім’ї.
Так чекали усі тої днини,
І такі всі веселі були.
Пролетіли роки, наче вітер,
Діти виросли, вивчились вже.
Мама знов сама радісна в світі —
Сина женить, доньку віддає.
Маєм вже з онучатами фото —
Що ж , бабусю, спливають літа.
Ось і пенсія після роботи…
Головне, що душа молода!
І остання світлина лишилась —
Мама з батьком рядочком сидять.
Кошеня проміж них примостилось…
Інших фото уже не додать…
Не додать вже ні спогад, ні фото —
Це стоп — кадр в кінострічці життя….
Всі так само ідуть на роботу,
Із садків забирають малят…
Сонце сходить на сході так само,
Пролітає життя, наче мить…
Вже три роки нема в мене мами,
Я не в силах нічого змінить…
І
Обов’язково повернуся, мамо!
Твоя молитва завжди береже.
Не дай, о Боже, в наглий час вмирати,
Очисти душу від гріхів лише.
Зі мною вервиця є біля серця,
Постійно Бога згадую й тебе.
Пожовкли від благання білі зерна,
А скапулярій богородичний протер.
Проте молитви гоять свіжі рани,
Надію мати на наступний день.
Я Богу дякую за світлий ранок,
Що Ангел-Охоронець в бій веде.
Любов тоді є справді досконала,
Коли за рідний край пролита кров.
За побратимів будеш заступатись,
Бо заповів Господь Ісус наш Бог.
Мене молитись змалку ти навчала,
Ділитись з ближніми добром.
Усі найкращі роки і начала
Оберігає Божа і твоя любов.
О Мати Божа нашого спасіння,
В Тобі знаходжу я відраду і життя!
Натхненний дух у істині посилиш
Аби обов’язок Вітчизні свій віддав.
Твоя молитва, мамо, має силу,
Тому, що долю ти благословиш.
А перемогу сонячну звістити
Через твою молитву нам даси.
Про мир на всій землі сьогодні
Почуй благання, Боже, матерів!
Твої сини це на сторожі,
Щоби знущатися загарбник не посмів.
Храни солдатів неушкодженими
Заради щастя цих дітей.
Нехай Синами Божими
Назвуться в Судний день.