У ритмі спільне в нас серцебиття

Читателей на странице:

807

М’яким велюром серце оповите,
розкрило ніжності яскраві пелюстки,
немов вином настояним налите
від дотику бентежної руки.
Мелодію кохання грає вітер,
вона у серці струнами бринить,
сміються ніжно веселкові квіти,
і щастя птаха у гаю сурмить.
Твої три слова «я тебе кохаю»
й зелені очі – колір бірюзи,
у них – любов, глибока і безкрая,
й моєї відблиск радості сльози.
Цілунком взяв мене у свій полон,
і час над нами ніби занімів,
ти запалив в душі моїй вогонь
й тримав у ніжності п’янких обіймів.
А я пила нектар твого кохання,
хмеліла від солодкого «люблю»,
не стримуєм палкі свої бажання,
нам місяць шепче: «Зорі розіллю».
І засвітились сяєвом над нами,
в коханні відкривали зміст життя,
його віночок плетемо роками,
у ритмі спільне в нас серцебиття.