Читателей на странице:
Місяць сріблом з рукава
у морозній тиші
сипле чари в ніч Різдва –
з небосхилу ніші…
Йде з вертепом Коляда –
Зірка аж іскриться.
Жде красуня молода
чобітки цариці…
Захмелілі два кумці
заблукали в нічку,
Мчить Вакула… у руці –
сяють черевички .
Чари наших хуторів
у красі різдвяній…
До Солохи гість забрів –
клявся у коханні.
А старий пузань Пацюк
у Диканьці знаний,
Їв вареники без рук,
ще й вмочав в сметану…
Місяць щастям спалахнув –
до́бре – переможе.
І розсіяв новину:
Син з’явився Божий!