Читателей на странице:
Я віршем доторкнусь до Вас
Крізь відстані, безжальність часу,
Кохання б’ється в нім щораз,
Повітрям шириться між нас,
Ніщо його не стишить і не згасить.
І десь у душах глибині,
Те сокровенне залоскоче,
Що римами звучить в мені,
Що Вас приводить уві сні,
Що все життя своє забути хочеш.
Забути, видно, не для нас
Кохання так давно розквітле,
У ньому зупинився час –
Я віршем доторкнусь до Вас,
Рядки душі долинуть з теплим вітром.
Мій погляд – віршами співав,
Тепло звучало у повітрі.
В поезії – душа жива:
Кохання трепетні слова,
Крізь відстань, час доносить сила вітру…
автор:: Білоозерянська Чайка /Марина Зозуля./
Картина Моніки Луньяк (Польща.)
Пані Марино, згодна, що в поезії душа – жива і про те, що в серці, вона розкаже, наче заспіва. Щирі, проникливі й зворушливі поетичні рядки!
З повагою Валентина
Щиро вдячна, пані Валентино! Саме так називається моя перша книга, яка з’явилася у минулому році. З повагою та вдячністю.