Читателей на странице:
Цілувала мене осінь філігранно,
теплий пледик кидала на плечі,
усміхалася медово і багряно
і дивилася у очі молодечо,
повела до ставу, де калина
у віночку файнім над водою
хизувалася, мов красная дівчина,
чарівнОю ліпотою-вродою,
осінь грона ягід назривала
і поклала у мої долоні,
закохала, чарівнице, закохала –
я в твоєму вічному полоні.
Світлина з мережі Інтернет