Читателей на странице:
Вишивала мати синові сорочку
Синіми з червоними нитками.
Щоб прийняти його любу як за дочку
Й Бог обдарував їх діточками.
Щастя вишивала хрестиком стібками,
Дивосвіт поверх тканини в барвах.
Руки стали в мами – ніби ластівками,
Очі втомлені, бо недоспали.
Квіти, що з’являлися мов перший промінь
І сплітали завиткими долю.
Боже, хай від куль і зла його боронить,
За усю це Україну молю.
Стануть кетяги червоної калини
Образом квітучої країни.
А лелеки гніздуватися прилинуть,
Щастя сповивати із малими.
Бог дає добробут і благополуччя,
Якщо довіряєш Йому нині.
Мир з любов’ю поцілунком злучить,
Світ зелений з піднебессям синім.
Вишивала мати тобі сину
На щасливу долю рушники.
Будь завжди їй доброзичливий
І саму на старість не покинь.
Вишивала мати чорним і червоним
Кольорами та по білім полотні.
Признавались аби у любові
Щирі, любі, молоді.