Читателей на странице:
Ти повернись живим, солдате –
Тебе чекає мама із війни,
І поспіши скоріш її обняти,
Прийди до неї не лише у сни.
Всі сльози виплакала мати,
Чекаючи з війни синочка,
Коли ночами не хотілось спати,
То вишивала синові сорочку.
Вкладала в неї всю свою любов,
Й молилася тихенько Богу:
Хотілось їй обняти сина знов,
І щоб вернувсь до рідного порогу.
Вертайтесь до матусь, солдати.
Хай висохнуть всі материнські сльози,
Хай не гримлять над Україною гармати,
А лиш весняні й літні грози.