Читателей на странице:
Я не знаю чому,та обожнюю арки,
Чи віконні вони, чи ворота міські,
Але в тому щось є, тож дозвольте ремарку:
Між віками перетин якийсь постає.
Там за аркою інші я бачу картини,
Там історії давньої певна краса,
Споглядаючи арку, здається я лину,
Серед замків розкішних у ті парки й ліса.
Там озера з блакиті, як люстерко для знаті,
І троянди навколо зухвало цвітуть,
А кущі там підстрижені, та не кудлаті,
Вікові там події, історії суть.
Я обожнюю арки: в них років таємниці,
В тому магія справжня, між них пролягла,
І верхом на коні їде справжня цариця,
Яка десь і колись через арку цю йшла.