Читателей на странице:
Не продавайте совість на торгах,
вона – мірило духу і свободи.
Розгубиш на життєвих берегах –
тавро прокляття
ляже на всі роди.
Дадуть за совість золота шматок –
не спокушайсь на блиск його лискучий.
Вона – як спраглому води ковток,
як пагінець нев’янучий,
живучий.
*
Летіли дні, як стріли, без упину.
Мене несла нестримна течія.
Я не ховалась ні за чиї спини –
була б тоді я вже не я… Не я!
В мені кричала совість стоголосо.
І вперто правді торувала шлях.
Обірвана…
Знесилена…
І боса…
І кам’яніла у моїх очах.