Читателей на странице:
Оділо сонце жовтий капелюх,
Мов свічечок промінчиків набрало
І всі їх ніжно так на землю – плюх,
І пестило її, і зігрівало.
Всміхнулася цілована земля,
Закліпала зеленими очима,
У лузі чути соло солов’я.
Вербиченька вже коси розпустила.
На голубому гобелені неба
Хтось пензлем білі хмарки малював,
Вони сідали в сонячну карету,
Яку візник по небу вправний гнав.
Сміялось все довкола і раділо
І на розрив була душа моя.
Мелодія у серденьку бриніла,
Співала пісню весняна земля.
Позитивно, радостно, сазочно-красиво! Замечательное стихотворение!
Валечка, от души желаю доброго здоровья и долголетия, счастья и успехов во всех делах и начинаниях.
Благодарю, Людмилочка, за теплые слова и пожелание!