Читателей на странице:
Як ті шакали, що вчепились в вовка,
Від свого безсилля скаженіють.
Чорні душі їх покриті мороком.
В зграї збираються, дуріють.
Чорна заздрість їсть нечисті душі.
Нема їм спокою ні вдень, а ні вночі.
Все гадають, якби комусь наврочить.
Чужий успіх їм, як ковінька в очі.
Ті боягузи, як вовки в овечій шкірі.
За масками ховають свої обличчя.
Всміхаються в очі тобі, зуби шкірять.
І щоб ударить в спину, ножі точать.
А світ, мабуть, все ж близиться кінця.
В кут глухий ведуть слизькії ті дороги.
Якщо не слухать заповіді нашого Творця.
І не виконувать його пепестороги.