Читателей на странице:
Могутня і глибинна наша мова!
У ній співає серце і душа,
Вона красива, милозвучна і чудова,
Словами пестить і втіша.
Одна з прадавніх мов у світі,
Код нації, до вічності пароль,
І лине звідусіль щомиті,
В житті відіграє важливу роль.
Бо наша мова –прихисток душі,
В ній сила волі, радість і печалі,
Емоцій міць, розмаї почуттів,
І відображення минулого й реалій.
Така багата і барвиста мова,
Жива і мила, наче квіти польові,
Прозора й чиста, мов роса ранкова
У світанкових променях зорі.
Почувши мову українську,
Де б я не був – відчую Батьківщину,
Із нею ідентичність, серцю близьку…
Закоханий я в мову солов’їну!
Яка ж то гордість – рідна мова!
Вона лунає з заходу до сходу.
Дзвінкоголосе і співуче слово –
Великий скарб мого народу.
Плекаймо нашу мову, браття,
Бо слово наше – нації зерно,
Воно добра й духовності зачаття,
Це наші гени й наше знамено.