Читателей на странице:
Вона дивилася у небо,
А коси лили водопад.
Прийди, жадаючи до мене,
Щоби крізь виливи кохати.
Її пахуче марилося тіло,
поволі пестячи пелюстку.
Бентежилось, розщедрилось і мліло,
передава кохання усно.
Бери і пести, а не зволікай!
Часу не треба десь на потім ждати.
Життя дається зараз, щоб кохати,
Цілуй її, насичуй і кохай!