Читателей на странице:
На свято у вертепному танку
Кружляють поземки і сніговії.
Доводжу до екстазу, не жалію,
Обняв тебе за талію тонку.
Ти не пручаєшся ні скільки, ні,
Підвладна пристрасті такій шаленій.
Сміються вічі зорями зелені,
Я потонув у них, на самім дні.
Сніжинка доторкнулася лиця,
А на губах завмерла незрадливо.
Я б з радістю солодку мить злизав,
Але боюсь не втратити родиму.
Нема вогню, як кажуть теж, без диму.
Від радощів закохана сльоза.
Не може з гордощів мене простити
Твоя палка й незаймана краса.