Ледь-ледь у зорях хилитнешся

Leon Clerk

Читателей на странице:


Ледь-ледь у зорях хилитнешся,
як цвіт осяє зорепад.
Гучними дзвонами на серці
надію мрійницьку стріпав.
З глибоких вдихів у зітханні
зімліє вечір, догорить.
Пробудять справи нас кохані,
як вийде місяць догори.
Палким бажанням і жарливим
займеться ніччю почуття.
Цілунки прагнуть ужалити,
безжально вже не пощадять.
А тіло снить дарунком гойно,
палає, мучиться, щемить.
Воліє ніжитись любов’ю,
як щойно згадує ту мить.
Коли у тиші причаїлись
солодкий смакувати плід.
П’янкучо губи чарівливі
з багрянцю пелюсток приміть.
Прийми бентежно й шанобливо
прихильність пристрасну оту.
Аби була мені щаслива,
тоді я з радістю засну.

© Leon Clerk


0 0 votes
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

0 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments