Читателей на странице:
У вирі летимо стрімкому,
до щастя буцім, стрімголов.
І забуваємо покору,
добро, розважливість, любов.
Брудними вчинками ми бідні,
шукаємо кохання зиск.
Обділені, слабкі, без віри,
названими дітьми зовімось.
Ніщо не варте, окрім духа,
якщо забилися з покуть.
Ми вірного зустріли друга,
Його ім’я звучить — Ісус!
Він Той, який тебе підтримав,
коли у чомусь помиливсь.
Не засудив і не нагримав,
за тебе Богу помоливсь.
І перед кривдниками злими
відважно заступився.
Терпку сльозу обтер і стримав,
щоб серцем бути чистим.
Життя дароване прожити
і гідність мати з почуттям
обов’язку у цьому світі,
що із любов’ю все віддав.
Аби зумів ти вільно нині
кохати, мріяти і йти
вперед за покликом людини,
щоб стати вірним і святим.