Читателей на странице:
Ти – Божа перлина, коштовніший скарб.
Молитва хай лине, ласкава, без скарг.
У ніжному слові твоя доброта,
До Бога з любов’ю свій зір ти зверта.
Прекрасна і гожа, красива, проста,
Велична, побожна, кохана, свята.
Люблю не за очі і не за твій стан,
Не груди дівочі й рожеві вуста.
За віру у Бога тебе я люблю,
У квітах бузкових перлину малу.
Яскрава і горда, чарівна, значна,
Цнотлива, моторна і мила в очах.
Фігура Марії. Ти поруч з колін
Так ревно молилась, ніхто б не хворів.
Неначе та квітка на славу Творця,
Принадна і спритна, пухнаста коса.
І брів ластів’ячих розтоки сівкі
Звабливість зазначать чудово взнаки.
На щоках рум’яних спинились зірки,
Соромлюсь з сум’ятиць тепер підійти.
Охайна постава і пишна краса,
Люб’язна і славна, дзвінка, голосна.
Душевна, достойна добра і всіх благ,
Любові вся повна, блаженства, тепла.
З усього як серця її полюбив,
Як тільки проснешся – твій мариться вплив.
Ти – Божа перлина, вся чиста, ясна,
Блискуча і сильна, співоча яса.
Мов сонця проміння твій голос торка
І дух перемінить стезя дорога.
Врочиста і щира, гінка, гомінка,
Поладиста, мирна, покірна така.
Був я закохався і досі ще мрію,
Щоб слушний був час.
Твої вподобання солодкі, смачні.
Всі нерви стріпала – рішучо мужній!
Якась дивовижна від неї йде міць,
Як Слава во вишніх Господня та вись.
До трепету серця палюча жага.
Ти йдеш, як принцеса, вві сні сновига.
Як мила голубка – палкі почуття,
Улюблені губки за рай почитав.
Розкішного неба за обрієм хмар
Я ніжність велебну твою обіймав.
Пахуча троянда насправді ти є,
Тобі посприяє вертеп, Вифлеєм,
Дитятко це Боже, хай благословить!
В усім допоможе Христово любить.
Як полум’я серце гарячих потуг,
Любов милосердна з розіп’ятих рук.