Читателей на странице:
Мене, нажаль, не полюбляєш,
А я тебе кохаю все ж.
Забруднені лишились плями,
Вчорашніх позад чорних меж.
Якісь слова незрозумілі,
Невиховані почуття.
Кохання чути не зуміли
З уривків шумного життя.
Та у душі я чую голос,
Дзвенять калатала брязкі.
Щаслива доля бачу, в когось,
Хоч сльози на очах рясні.
Ми стоїмо по різні боки,
Так впевнені в своїх словах.
Бажаємо самі любові,
Аби хто даром її дав.
Душа карається до болю,
Несамовито стугонить.
Життя пошарпане доволі,
Спиняє відданість на мить.