Читателей на странице:
тобою я сп’янів, від аромату
грудей — нагадують шамам,
немов пахучий квіт ромашки,
віддав тобі весь сік, що мав
тримаю, нахиливши стан, за плечі,
жадібно розціловую перса,
від радощів долоньками заплещеш,
у небі зоряному б’є пульсар
обійми невсипущі кожні ночі,
впритул живіт до живота,
солодкі губи п’ю твої жіночі,
ще глибше ницьма пожада.