Читателей на странице:
Навіщо так, скажи, пиляти,
Щоб з глузду з’їхати катьом.
Ярмо на шиї в бубенцятах,
А засинаєш із котом.
Себе нестимеш – яка пава,
Гламурна, гарна, громіздка.
Їй-право, бестія лукава,
Що примерещиться в пісках.
Доколупається з півслова,
Причину виставить в указ.
З очей стече вся хіть пемзова,
Ручів’я шельми на показ.
Дотепи ніжок ґандрибатих
І вихиляси клубом тне.
Всі мізки й нерви розтріпати,
За недолюб клясти пусте.
Покамість на добовій варті,
Гукати прихвостня в ажур.
Шаркаво запізнититись варто,
Щоб на гачок попавсь пічкур.