Читателей на странице:
У променях раннього сонця
Красивою стала земля.
Кохання і хліба є вдосталь,
Людино, чому ти сумна?
Грайливі росинки блаватні,
Рожевого відблиску даль.
На настрій спроможні впливати.
В тумані смутному розстань.
Не треба кохати баритись,
Як листя з дерев поскидав,
Чекати на осінь барвисту,
Читати чуття по складах.
На вітрі зростатиме сила,
Бо сонце з водою в житті
Насичує, що полюбили.
У тьмянку свій світ розбуди.