Зникають дні помалу гамірливі

Leon Clerk

Читателей на странице:


Зникають дні помалу гамірливі,
відходять і веселість, і печаль.
Поміркувати тільки, як ми жили?!
Гаразд. Своє ти знов не починай.
Птахи собі цвіркочуть і щебечуть,
а ніччю тихо в гніздах так мовчать.
Робив чи іспит совісті щовечір,
чи жалкував за втрачений я час.
Квапливо зайняті, свої все справи.
На когось сил не вистачає, ні.
Їх мимоволі просто забували.
Аби найкраще було та мені!
Якісь дрібниці вартісні стосунків,
на добре слово бідні загалом.
Коли лиш сам віддалено засмутишся,
згадаєш варта чого є любов.
А світ прекрасний, якщо серцем любиш!
У відзеркаленні твоя душа.
Собі уваги приділити скупо,
бо заздрощі “як в інших” заважа.
Молитва добрих вчинків стане часто
колись для, власне, спільного добра.
Любов і мир насправді наше щастя,
як Божий світ в людині покохав.

© Leon Clerk


0 0 votes
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

0 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments