Читателей на странице:
Нас поєднала осінь золота.
Кохання в душі поселила.
Її чарівність, велич і краса
В серцях вогонь нам запалила.
Я пам*ятаю ті чудові дні.
Кленове листя бурштином горіло.
А ти мені так ніжно шепотів:
,,Навіки разом з тобою, мила.»
Ми знову зустрічаєм свою осінь.
Щасливу, що поєднала нас тоді.
Життя біжить, вже в косах просідь.
А ми, неначе, знову молоді.