Читателей на странице:
Осінні сіються тумани
на жовте листя і траву.
Мене у снах твоїх тримали,
з просоння відданість тривку.
А ти з осоння трохи мокра,
приваблива і ніжна вся.
Сяйлива в промінцях любові,
горять урочі небеса.
Тумани білі зморосили,
на косах, віях і лиці.
Надії прощені осінні,
ясні, закохані, рясні.
Чарує врода наче квітка,
до себе кличе, підзива.
Для серця радісна і рідна,
осіння сонячна краса.