Читателей на странице:
У закапелках майже ночі,
У снах, видіннях і пітьмі
Не осліпи мене пророчо,
За руку міцно лиш візьми.
Хай промчимося віражами,
Поза каскади і зірки.
Кохання віршем виражали
Та, може, дотиком руки.
Плекали міміку губами
Запливами, як риби плюск.
Від прохолоди захрипали,
Знемогою в теплі був плюс.
Збивали всю білизну глумно,
Скидали попід себе геть.
Тяглися по підлозі, в лунку
Забити м’ячик попередь.
Жага глибокого бездоння,
На розстріл біля стінки стань.
Мерещиться нехай з безсоння,
Цілодобово закохай.
До тремору, судом, конвульсій,
Апное і серцебиття.
Жаданно, пристрасно цілуйся,
Про наслідки — і не питай.
Лови момент хвилин кохання,
За поле зору не пускай.
Водночас ніжним і брутальним
Ти неодноразово стань.