Читателей на странице:
Прищеплені, що не відклеїш,
заручені вже почуття.
Береш за груди — мов лілеї,
зриваєш, кінців не відтяв.
Напруга розірве зусилля,
ба, навіть, схопить обіруч.
Як голку ниткою засилиш,
не забувай зв’язати ґудзь.
Натягуєш струнку тятиву,
у яблучко хоч попади.
Пір’ їнка дмухано тремтіла,
укусів лишаться сліди.
Спий з ямочок ту солодавість,
бентежність з ласки вдовільни.
Свою дівочість в ніч віддала
за ніжні кольорові сни.