Читателей на странице:
До тебе трепетно промовлю
з вітрами тихими вночі.
Огорну ласкою й любов’ю,
щоб душу не сікли дощі.
Прийму, дарунок наче долі,
оберігатиму тебе.
Твоя усмішка — так чудова,
мене втішатиме буде.
Я цілуватиму пестливо
твої збагрянені вуста.
Не схочеш зранку відпустити,
пошвидше аби повертавсь.
Коханням жий цілодобово,
добро чини від серця всім.
Душею пізнавати Бога,
до щастя кожних запросив.
Коли подивишся ти мило,
то розчиняюся добром.
Даєш мені безмежну силу,
надію, віру і любов.