Читателей на странице:
Ширяючі білі крила
Сама розпростерла в небі,
Космічну даль підкорила,
Глибини підкореневі.
Не вмієш прощати зраду,
Бо тим не жила ніколи.
Хто схопить кохати ззаду,
Відчуєш, що без любові.
Як ватра згорає ранком,
А вогнище не підтримав,
Була наодинці бранка
Сама як в скрутну годину.
Довіра дорожча флірту
Та гарних тих обіцянок.
А серце коханню довірить,
Хто може вірно кохати.
Так, Леоне, вогнище кохання треба постійно підтрмувати і в коханні треба довіряти один одному. Розсудливо і мудро!
Гарно дякую!