Читателей на странице:
У холодній воді ноги замочила,
а на вітрі серце тріпко дзигонить.
Ой чого ти невимовно засмутилась?
Та ніхто не може душу засудить.
Від кохання радощі й переживання,
і бентежить, і хвилює водограй.
Як це біль у інших відчувати,
хто кохання у житті не відчував?!
Але знай же завжди, в будь-яку хвилину,
що ніколи не залишить нас Господь.
Не переставай Його тому хвалити,
щастя, долю дасть, надію і любов!