Читателей на странице:
Дозволь тебе я запитаю,
Як схочеш, то відповіси.
Чи любиш осінь золотаву
Лише за відгомін краси?
Кохатимеш багату пору,
Що задовілля принесла,
Запишено чкурнеш угору,
Нібито від якогось зла.
Шукаєш тихого заріччя,
Щоб мав успішний там улов.
Не покидала втіха ніччю,
Продовжив вічністю любов.
Себе пильнуй, зіницю ока,
Не дуже шкрабо мудрагель.
На світ поглянув як широко,
Мов руше в ирій журавель.
Одна лиш зачіпка на дрібки
Сполохає велебний мир.
Стрясе геть благодушність кріпко,
Терпець знедолі вщерть розбив.
Зусиль вагомість є сумісна,
Питома єдності душа,
Коли наважився присісти,
Запрошення і не дождав.
Найближчим часом зрозумієш,
Що все збулося саме так,
Як забагали того мрії,
Чого найблагісно жадав.
Автор ► Leon Clerk