Читателей на странице:
Душу кохаю дуже
Певної ще особи,
З розумом геть не дружу,
Але… Ну що поробиш?
Осінь збігає швидко,
Листя опале мнеться.
Ніби капризна жінка
Свариться в кпин негречно.
Дивишся ти на личко,
Вже забуваєш чвари,
Як закохавсь, сестричко,
Путами стали чари.
У надвечір’ї сірім
Над туманцем куріє
Вогнище синьої зірки
Спалах коханої мрії.
Залози вуст багряних
Вічно на моїх скронях
Подихом будить ранок
Погляд твого осоння