Читателей на странице:
За що люблю я осінь?
Вона завжди привітна.
Така простоволоса,
звичайна просто жінка.
У образі ясному,
у виразі кохання.
Рівняння з невідомим,
життя розрахувати.
Як дві X-хромосоми,
що сонце в собі мають.
Виходять в дні назовні,
якщо не обіймають.
Вона господарює,
а пахне дуже смачно.
Приходиш і гостюєш,
не хоч іти, а нащо?!
Вона затишна, тепла,
з виразними очима.
Мов серцем є для тебе,
а душу вглиб відчинить.
Небесна насолода,
свята, але земна.
Як цукор, що на споді
і піна від вина.
Душа у неї щира,
жіноча, добра, мила.
Неначе наврочили,
її щоб полюбили.