Легенькі шепоти зефіру

Leon Clerk

Читателей на странице:

Легенькі шепоти зефіру
в п’янкому вирі розілляй,
красу свою благу й манірну
улітку втілить як земля.
Твій милий погляд світанковий
у сонячній яви росі,
нехай же втіленням любові
до неба душу вознеси.
Палай, мов ватра, сильним вітром,
багаттям почуття займи.
Кохання наше ніч освітить,
якщо в довір’ї будем ми.
Цей білий світ зустріти разом,
а битий шлях пройти удвох.
Господь благословляє рясно,
дарує щедро нам любов.
А Україна благодатна,
багата і свята земля.
Подяка в хлібі й винограді,
присутність, Боже, є Твоя!
Палка любов хай буде ціллю,
а милосердя на меті.
Причастям для сердець дай зцілення,
розрада хай в житті щастить.
Блакитне небо нас обійме,
а зорі поцілунком стрінь.
Немає в сяйві більше тіні,
любов взаємна злучить світ.
Як один одному бажати
ми зможемо тепер добра,
не будем лиха більше знати.
Любові Божій довіряй!
Життя сумирне й тихе любить,
усмішка є як на лиці.
Союз укріплений у шлюбі
цей заповіддю освяти.
Цінуй життя в святім подружжі,
одна душа, один там Бог.
Кохає серце якщо дуже,
то дійсна явлена любов.