Очей проникливих світанок

Leon Clerk

Читателей на странице:

Очей проникливих світанок
Стрічає росянистий цвіт.
Серпанок лізе насідати
Там, де багрянцем світ зацвів.
У ледь рожево-синім небі
Ще не сховалась там зоря,
Позаздрить хай тобі Венера,
На личко скромне загляда.
Як пуп’янок на квітколожі
Тендітно зве до милувань,
Така красива ти і гожа,
Волосся вітер розвівав.
У погляді завмерло сонце,
На мерехті м’ якім спочив.
Скидала в позолоті осінь
Свій високосний долі чин.
Яскраво пригощали губи
Надію у солодких снах.
Проміння панькай пошолудлі,
Спирає груди тінь тісна.
Розмиті почуття із ночі
Поразку щербно потерпа.
Не заглядай у сни дівочі,
Щоб не наврочила журба.
Скомизено й оторопіло
Не дотикайся до краси.
Вона мов ще не цвівша квітка,
Нахабно щастя не струси.

Картина українського художника Тараса Лободи