Читателей на странице:
Зникає з віч закритих поночів’я,
У кольорових снах світліє день,
Кохане сонце на руках спочине,
Солодким засинанням мов дітей.
У простоті життя – відкрите серце,
Неначе в долі подарунок брав.
Минає сонячний з літами серпень,
Як літа незакінчена пора.
Дратують недовершені етюди,
Лякає приттю несусвітній вірш.
Твоя душа возроджено полюбить,
У щастя добросовісно повір.