Читателей на странице:
Затьмарене у гущі диму,
ледь сонце жевріє сумне.
На Нагасакі і Хіросіму
з вітрами лихо в світ несе.
Загублений в траві журавлик,
що з аркуша склада дівча.
В людей зажура мир забрала,
коли вже сонце засія?
Як світ загублений зробився,
без радості дитячі сни.
Похмурі хмари лиш зависли,
дитині маму поверни.
Нема після дощу веселки,
трава зів’ яла, лист пожовк.
Усі понурі, невеселі,
забули значить що любов.
Не треба краму, ні багатства,
усмішка дітям до лиця.
І буде мир тоді квітчастий,
як стануть сонячні серця.
Страшные события, которые навсегда останутся в памяти людей.
Вспоминая о таком, сердце замирает от боли.
Леон, очень хорошие стихи. Наша память должна быть жива,
чтобы такое не повторялось. Чтобы люди жили в любви и мире.
Превосходное стихотворение!
Да будет мир на нашей прекрасной планете Земля!
Пусть всегда будет мир!