Читателей на странице:
Не пробуй, ні, її будити ранком!
Нехай поніжиться ві сні краса.
Навчитись сонячно коли б кохати,
Тоді, з’являється як ще роса.
Пестливо і розщедрено плекати
Тендітну милу квітку цю малу.
Розцілувати до нестями затим,
А жодних місць благих не промину.
Закохано їй прихилити небо,
Подарувати дивовижний світ.
Щоб веселилися вуста тоненькі,
В її очах чарівний сад розквіт.
Хай почувається вона щаслива,
І приумножить з ласки доброту.
Життя казкове їй створи щосили,
Щоб тішилась у райському саду.