Даруй мені хоч жменьку щастя

Leon Clerk

Читателей на странице:


Даруй мені хоч жменьку щастя,
І теплих днів мені продовж.
Ти на осонні стань найкраще,
Прекрасна в крапельках у дощ.
Цвістимуть веселково айстри,
Від збіжжя трунок запашний.
Як хочеться тоді упасти
З кільць яблуневої сушні.
Тривога гіркне полинова,
Але її вином підсиль.
Розтай туманом у любові,
Клубочком жеврення роси.
На тебе гляну і – зомлію,
Твоєю посмішкою сп’юсь.
Зазорену стріча надію,
Освітлює принадний бюст.
А по губах читаю радість,
Хоч сум залишився в очах.
Як вогник з рук будеш пручатись,
Поприставати ледь почав.
Хоча закохано лелієш,
Щоб пещено з обійм не йти.
Іскристі бавиш ти ще мрії,
Червону руту десь знайти.
Зависне вітерець на бровах,
Рожеву посмішку зцілуй.
У тиші тішся вечоровій,
На зорі глянувши в садку.

© Leon Clerk


5 1 vote
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

2 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Людмила Рубина
Премиум-автор
07.08.2020 6:15 пп

Даруй мені хоч жменьку щастя,”
Как нежно и поэтично! Всего горсточка счастья, а сколько в ней света, тепла и любви! Леон, бесподобное стихотворения!
Успехов Вам, творческого вдохновения и океан счастья!