Як тільки заквітне світанок

Читателей на странице:

470

Як тільки заквітне світанок
і сонце у роси загляне
поквапсь Божу Матір вітати,
трима на руках Та дитятко.
Освідчуй прекрасну молитву,
в житті що підкреслює віру.
Найкраще багато любити
так палко, прагучо і щиро.
Нічим оце не відрізнятись,
хіба що відтак добротою.
Найбільшою радістю свято,
як Божу Любов я засвою.
З блакитного неба дивитись,
заглянути в серце покірне.
Чудова проявлена милість –
ніколи Вона не покине!
Тепло огорта материнське,
надія на кращі моменти.
Краса Її, серце і риси
показують світло не вмерти.
А навіть палати любов’ю,
але не згоріти зітлінням,
бо маємо щастя від Бога
Христовим іти воскресінням.
Буває як важко на серці,
нестерпно, сутужно і гірко,
та усмішка ледь доторкнеться
і робиться любо безмірно.
Дивись на окрасу довкілля,
присутність божественну бачиш?
Ти можеш кохати довільно,
та лише із Нею є щастя.