Читателей на странице:
Шукаємо щастя і миру,
кохання і радості мати.
Поглянь на зображення миле,
там дивиться Божая Мати.
Докори чіпляють сумління,
чого в цьому світі ми варті.
Людиною зватись уміти,
прожити життя це по-правді.
Відкриті ласкаво долоні,
від чистого серця пожертва,
щоб обдарувати з любов’ю,
були милосердні і щедрі.
Любити якби лиш навчитись,
ділитися власністю зиску.
Щоб душі являли врочисто
всі наміри добрі і чисті.
Господній час переблагання,
до Бога аби навернулись.
Серця щоб любов’ ю палали,
пом’якшились, стали розчулі.
Душевно, трогательно, мудро!
“Господній час переблагання,
до Бога аби навернулись.
Серця щоб любов’ ю палали,
пом’якшились, стали розчулі”.
Изумительные стихи! Такие строки хочется читать и перечитывать.
Леон, большое спасибо за красоту слова!
Взаименно Вас благодарю!
Кожен із нас має жити з добрими і чистими намірами, носити у своєму серці велику любов, у душі – тепло й милосердя. Ви, Леоне, навчаєте своїх читачів бути саме такими. Дякую Вам за філософію мудрості!
Дякую Вам! Я не є вчителем, Ви перебільшуєте, пані Валентино. Пишу, що на серці.