Розціловуючи найгарнющу

Leon Clerk

Читателей на странице:

Розціловуючи найгарнющу,
Запопадливо дбаючи сам,
Ні на хвилю її не відпущу,
Хіба разом злетім в небеса.
Хоча літо шукає притулку,
Не затримає час споряджа,
Розлучатись так боязко, шкулко,
Якби тіло кидала душа.
Що ти робиш, отямся, блукалець,
На улюблену жде високость.
Є закон, щоб тілесно стикались,
Адже приязнь солодку ту знось.
Мандрувати світами цікаво,
Але ще цікавіш дорожиш,
Наче золото, очі з метала,
Під зубами – ізюм і кишмиш.
Забуття заколихане спіймеш
Для насичення спрагло єства,
Виславлятимеш, бачучи імідж,
Надаремно її не взива.
По стежині підеш любувати,
Де дівоцтво шикарне іде,
Але все ж є єдина порада:
Май дівчину єдину проте.