Читателей на странице:
Неначе зоряне прекрасне тіло,
що наближало на відрив.
Для снів і мрій не додавай снодійне,
нехай звикає до пори.
Цілуй її жагуче і шалено,
чи дозволяє, не питай.
Шукай по мапі зорі ці на небі,
і потай пристрасно кохай.
Зривай з верхівки спілі абрикоси,
до насолоди любо клич.
І відгорни навскіс пахучі коси,
щоб не залазили до віч.
У пестощах, намокша в срібних росах,
скупайся свіжо й надихни.
Про щось таємне я тебе попрошу,
покотиться, як сонце вниз.
Ширятиме на крилах вільно мрія,
спаде, як квітковий пилок.
Світанок світлий ніжно залеліє,
багрянцем осява любов.
Леоне, повторюсь, але Ви справді пишете неперевершено інтимну лірику! Мені сподобалося!
Щиро дякую))