Читателей на странице:
Води дірявий човен повен,
не засмолити мокрих дір.
Подібна криза без любови,
бурхливий як один блюзнір.
Взаєморозуміння обмаль
і своєрідний недород.
Сором’язливим станеш скромно,
гульвісою назве народ.
Ти так закохано радієш,
а тебе грізно обража.
Плекаєш пуп’яні надії,
вмліває струджена душа.
Ще ненароджених маляток
позбутись хочуть злигодня.
Самим від старості вмирати
й не побажає їм рідня.
Як непотрібні та зіпсуті
зразки поношених лахміть.
Природа правильно засудить
і Бог укаже: залишіть.
Не викидайте гнити тіло,
від кістки кістку, з плоті плоть.
Бентежну б ніжність полюбили —
дитину посила Господь.
У світі цім суворім вельми
жорстокими себе не звіть.
Хай не цурається нас небо,
настане час складать як звіт.
Чи ти прийняв коли малого,
не згіршив, хибу допустив?
Благенько пещена небога
несе за нас важкі хрести.
Знедоля репетує хижо,
за звіра обізнав своїх.
Вагітність — то не гузла грижа,
не піддавайтеся на гріх.
Скажіть, не було щоб повадно:
життя маленьке збережім!
До самолюбства убивати
не смій розчулення душі.